Сприймання людиною зовнішнього світу як процес і сприйняття його як результат цього процесу залежать не тільки від самого зовнішнього світу, а й також від людини, яка споглядає світ. Для різних людей світ навколо є різний, одним людям він подобається, іншим ні. Для одних він кольоровий, чаруючий і веселий, для інших видається нецікавим, сірим і сумним. Це – не різні світи, що так різняться для різних людей. Це люди бачать світ таким і залежно від цього радіють життю чи сумують. Але люди народжуються без досвіду й набувають його залежно від власних обставин та готовності чи неготовності дивуватися новому для них у цьому світі. Тому й один для всіх людей світ стає для кожного з людей на Землі трагічно чи захоплююче  різним.

Один з найбільших філософів і одночасно математиків і дипломатів світу всіх його часів Готфрід Лейбніц назвав залежність сприйняття від попереднього досвіду особистості апперцепцією на відміну від перцепції – простого сприйняття (ніби саме сприйняття є просте!). Але досвід людини міняється з бігом віку й обставин. Тому міняється і сприйняття світу в усіх його проявах. Можна сказати, що апперцепція людини не є сталою, у кожного з нас є багато апперцепцій. Сьогодні художник бачить у певних проявах світу і відтворює в своїх картинах одне, завтра інше. Сьогодні він пише одні картини, які йому подобаються, завтра буде писати інші.

Картини цієї виставки написано протягом останнього року. Вони відображають світ Ірини Фалько і її саму так і такою, як він і вона сьогодні є. Ірина – член Європейської Академії Мистецтв, ділить своє життя і любов між Україною і Францією, її виставки і картини живуть у різних країнах світу, а у Франції навіть прикрашають урядові зали.

Нам би було дуже цікаво почути й побачити, як ви, наші шановні друзі, сприйматимете ці картини і чи є еволюція художника співзвучною вашій.  Усі ваші думки, якими ви поділитеся з нами, ми поважатимемо тому, що вони є ви.