Виставка експонується з 17 вересня по 8 жовтня 2018 року в Музеї гетьманства  на Подолі

 

Два масштабні триптихи "Майдан" та "Усім борцям за волю України" демонструють  біль митця, його виклик, його "закований у художній пензель патріотизм". У картинах поєднано автобіографічні моменти (зображення власного сина-бійця, цитування власних картин) з постмодерністичними елементами, біблійними сюжетами, постреволюційними і вічними символами

Кальненко Володимир Іванович - український художник, живописець, ілюстратор, педагог по кераміці. Народився 21 січня 1944 році і провів дитинство на Київщині в с. Старі Безрадичі, вихований бабусею Катреюв справжніх українских традиціях і народному дусі.

У 1956 році вступив до Республіканської середньої художньої школи-інтернату ім. Т. Шевченка, а у 1965-му - до Академії Художеств у Ленінграді (майстерні народного художника Ю.М. Непринцева).

Як художник українського напрямку Володимир Кальненко сформувався у Петербурзі. Жагуча ностальгія за Україною навіки вписала українську символіку у його полотна. Художник втілює в своїх творах нескорену «ауру українства» - «від нині до віку». В Петербурзі, у себе в майстерні, він організовує щотижневі зібрання українців. Вперше у 1964 році започатковує легендарну «Тарасову ніч» - традицію не спати з 9 на 10 березня. Художник ось уже 54 роки продовжує традицію «не спати» у ніч на 10 березня, а «Тарасові ночі» перенесені до Києва.

Коли у 1986 році вибухнув Чорнобиль В. Кальненко кидає престижну посаду у Мухінському художньому училищі в Росії, і переводиться в Україну. Так він опиняється у Гнідині на Київщині і стає одним із засновників Малої академії народних мистецтв ім. П. Чубинського.

Володимира Кальненка в Україні ще знають як «того, що пішки пройшов...». У 1991 році він долучається до пішого походу-реквієму «Останнім шляхом кобзаря», де пронесе посмертну маску Шевченка від Петербурга до Канева.

Його роботи зберігаються: в державних і міських музеях України та у приватних колекціях у нашій країні й за кордоном. За плечима художника близько 30 виставок: групових і персональних, в Україні і за кордоном, сотні картин, ілюстріції книжок (дитяча книга поезій Стапана Щербака тощо), розписи храмів…

У 1987 році художник нагороджений дипломом Київської обласної премії в галузі народного мистецтва ім. Петра Верни.

 У 2015 році Володимир Кальненко введений в ранг Лицарі Колумба і відзначений «за його духовний поступ утвердження українства в Україні» знаком лицарів св. Колумба в Україні «KofC».

 Про Кальненка знято фільми «Стезі пізнання», режисер О. Домбровський, та «Вперед, діти Вітчизни» (2014 р.) режисер Г. Лаврінець.

У 2015 році ім’я Володимира Кальненка внесено до Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ, Т. 12, Київ, 2012р.).

 

 

Перелік виставок Володимира Кальненка:

 

1972 – Всесоюзна виставка дипломних робіт (Академія мистецтв, м. Ленінград)

1975 – Виставка (м. Прага)

1976 – Виставка молодих художників (Спілка художників, м. Ленінград)

1977 – Виставка (Виставковий зал Петроградськогобудинку культури, м. Ленінград)

1977 – Виставка (Редакція часопису «Звезда», м. Ленінград)

1978 – Молодіжна виставка (Виставковий зал «Манеж», м. Ленінград)

1978 -- Виставка (Будинок вчителя, м. Київ)

1979 – Виставка (Виставковий зал інституту фольклору, м. Ленінград )

1987 – Района виставка вчителів (м. Бориспіль)

1988 --Виставка (Мала академія народних мистецтв, с. Гнідин)

1989 – Всесвітня художня виставка «Імпреза І» (м. Коломия)

1994 -- Виставка (Краєзнавчий музей, м. Біла церква)

1995 -- Виставка «Ностальгія» (Музей Т.Г. Шевченка, м. Київ)

1995 – Виставка (Церква Миколи Набережного, м. Київ)

1997 -- Виставка (Музей літератури, м. Київ)

1997 – І Виставка до Дня Архистратига Михаїла (Виставкова зала Контрактового дому, м. Київ)

2002 – Виставка (Європейський університет, м. Київ)

2002 -- Виставка (Академія експериментальних наук, м. Київ)

2003 – Виставка (Виставковий зал Музею духовної спадщини, м. Київ)

2004 – Осінній салон (Спілка художників України, м. Київ)

2005 – Виставка «Майдан-2004»(Музей П.Тичини, м. Київ)

2007 – Гоголь-фест-І (Арсенал, м. Київ)

2008 -- Гоголь-фест-ІІ (Арсенал, м. Київ)

2009 – «Світлиця» (Музей І. Гончара)

2010 – 150-ліття Т.Шевченка (Музей декоративного мистецтва, м. Канів)

2015 – «Contr-amnesia» Центральна бібілотека (м. Бориспіль)

2017 – Галерея «Світлиця» (містечко «Мануфактура», м. Київ)