25 липня о 17:00 у Музеї Гетьманства майстрині-лялькарки сестри Наталя та Тетяна Катриченко презентували виставку вишитих ляльок-мотанок «25 СЕСТЕР НЕЗАЛЕЖНОСТІ» до 25-ї річниці Незалежності України.

Протягом року сестри Катриченко готували 25 авторських ляльок-мотанок, які представляють 24 області України та АР Крим. Кожна з них – особлива, з окремою історією створення, кожна мотанка вишита вручну на старовинному домотканому полотні техніками, притаманними різним регіонам України. Є львівська Яворівська, черкаська Чигиринська, закарпатська Іршавська, франківська Космацька.

 

Основа ляльки, яка представляє Вінницьку область – вишивка села Клембівка. Це «низь» у поєднанні з кольоровою мережкою «шабак». Орнаменти Клембівки складні, геометричні, у них переплетені квадрати, зірки, ромби. Кажуть, що у Клембівці дівчата вже народжувалися з ниткою та голкою, бо так витончено та чітко вишивали там жінки. Виворіт мав бути настільки ж бездоганним, як і лицьовий бік – ниточка до ниточки. Аби зрозуміти, якою тонкою та кропіткою є робота клембівських майстринь, до вишивки інколи прикладають на фото дрібні монетки, - кожен стібок виходить як тоненька рисочка, штрих. До тонкої вишивки ми додали тонкої роботи подільський дівочий святковий віночок, сплетений з паперових квітів, вкритих шаром парафіну.

Полтавська – з лиштвою кольору індиго. У давнину сорочки у селах Гадяцького регіону Полтавщини вишивалися синіми нитками, фарбу для яких привозили євреї та продавали на місцевих базарах задорого. Тому сині гадяцьки сорочки бувають лише з тонкими смужками вишивки, рідше – з зашитими рукавами. Донині їх називають «жидівочками». Бралися за них люди переважно, так званої, «старої віри», які ретельно зберігали давні взори і техніки вишиття своїх предків, і втілювали їх в своєму одязі. Доповнює образ Полтавської ляльки – чубатий вінок та тканий вручну пояс.

Для ляльки Криму використано стилізацію кримськотатарської вишивки. Орнаменти – рослинні та геометричні. Спосіб вишивки - «татар ішлеме», глуха двостороння лиштва без попереднього настилу. Основні кольори: ніжні та сяючи водночас, як небо на заході сонця у Чорне море – від рожевого та синього до золотого. Доповнено мотанку розшитим головним убором кримських татар – фесом.

Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад двісті кольорів. А ще тисячі бісеринок, паєток, ґудзиків, намистин. Таким різноманіттям технік, кольорів та образів Сестри Катриченко хочуть показати різнобарв’я та красу старовинної традиційної української культури у сучасному виконанні, кожну область окремо та цілу країну – єдину, зі спільним міцним корінням та талановитим народом.

Сестри Катриченко творять ляльки-мотанки з 2009 року. У квітні 2012-го презентували першу персональну виставку «Мотанка.UA» у Києві. Згодом роботи представляли Україну у червні 2012 року під час Днів української культури у Варшаві та Вроцлаві (Польща) та на кількох фестивалях у Стамбулі (Туреччина), Тбілісі (Грузія). Ляльки сестер Катриченко нині роз’їхалися по всьому світу – є майже в усіх європейських країнах, досягли Австралії, Нової Зеландії, Канади, США, Японії, Південної Африки.