Тетяна Ляпіна 23.07.2020

 

Мудрий державник і великий меценат мистецтва гетьман Іван Мазепа підтримував і розбудовував численні монастирі Гетьманщини, однак особливу увагу він звернув на Київ – столицю християнського православного центру.

Кінець XVII – початок XVIII ст. – це час, коли суттєво збільшується церковне й монастирське землеволодіння. Гетьман Мазепа обдаровував монастирі маєтками, а також затверджував універсалами ті володіння, які вже були зосереджені в руках монастирів.

Окрім земельних надань і надання дозволу на торги, промисли, млини, шинки, на створення слобід і промислових підприємств, а також на право збирання різноманітних місцевих податків, гетьман роздавав чимало «оборонних» універсалів монастирям, звільняючи їх від тих чи інших податків та повинностей, а також забороняючи полковій та сотенній козацькій адміністрації втручатися у внутрішні справи монастирських володінь. Так були створені умови для поліпшення самозабезпечення монастирів, збільшення їхніх прибутків, завдяки чому невдовзі виникла можливість відреставрувати давні храми, оновити їхні іконостаси, замовити нові ікони тощо.

Стараннями гетьмана суттєво реконструйовано Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві. В ньому гармонійно поєдналися початкова візантійська будівля й пишні барокові форми. Всередині церкви збереглися надзвичайно цінні мозаїки і фрески XII ст., іконостас початку XVIII ст. та багато інших пам’ятних речей. В 1701 р. Іван Мазепа подарував Михайлівському монастирю срібну карбовану гробницю – раку для святих мощей Великомучениці Варвари. Михайлівський Золотоверхий собор пережив усі негаразди і дійшов непошкодженим до 30-х років XX століття. 1934 р. за радянської влади його у варварський спосіб знищено. Відбудований за незалежної України 1999 р., монастир не тільки є прикрасою міста, а стає справжнім духовним центром.

 

Михайлівський Золотоверхий монастир.

 

За гетьманування Івана Мазепи змінив свій вигляд Видубицький монастир. В ньому коштом гетьмана реконструйовано Михайлівську церкву.

 

Видубицький монастир.

 

Коштом гетьмана Мазепи добудована Кирилівська церква на Куренівці: перебудовано дах, поставлено п’ять бань, прикрашено новим хвилястим фронтоном і пілястрами з ліпною орнаментикою. Значні кошти І. Мазепа виділив Свято-Троїцькому Кирилівському монастирю для нового будівництва.

 

Кирилівська церква.

 

Спаська церква Межигірського монастиря була відновлена коштом гетьмана. 1688 р. Мазепа передав 10 000 золотих на відбудову монастирських церков.

 

Києво-Межигірський Спасо-Преображенський монастир.Києво-Печерський Вознесенський жіночий монастир.

 

Навпроти Києво-Печерської лаври розташувався Києво-Печерський Вознесенський жіночий монастир, ігуменею якого у 1688-1707 рр. була Марія Мазепина (у схимі – Марія Магдалина). Завдяки її активній діяльності та підтримці гетьмана Вознесенський монастир досяг справжнього розквіту. У ньому протягом 1701-1705 рр. коштом Івана Мазепи замість дерев’яної Вознесенської церкви зводиться величний кам’яний п’ятибанний собор з трьома престолами та дзвіниця. Ця обитель славилася тим, що черниці вправно вишивали срібною ниткою. На сьогодні деякі українські музеї мають в своїх експозиціях вишивки плащаниць, церковних риз, «воздухів» тощо, зроблених саме за ігуменства Марії-Магдалини Мазепини. Протягом 1708-1709 рр Вознесенський монастир було закрито, а черниці переведені до Флорівського монастиря на Подолі. Згодом вже тут відновлене мистецтво високохудожньої вишивки сріблом.

Саме така політика Івана Мазепи у сфері духовності і культури дала поштовх енергійній церковній відбудові Києва.

 

Києво-Печерський Вознесенський жіночий монастир.