Євгенія Карацюба 30.07.2020

 

  Петро Капшученко, скульптор, знайний в Америці, через кілька десятків років відвідав Україну, яку залишив в період 2-ї світової війни. Народився 27 вересня 1915 р. в Сухачівці – селі, що з часом злилося з містом Дніпром. Мистецьку освіту здобув у м. Дніпропетровську, де в 1940 р. закінчив художнє училище (відділ скульптури). Працював у скульптурі та театральній декорації. Від 1943 до 1945 року перебував на примусових важких працях в Німеччині, з 1945 до 1949 р. - у таборі «переміщених осіб». В 1949 році виїхав до Аргентини, де проживав до 1963 р. Потім переїхав до США. В Америці бере участь у численних збірних мистецьких виставках. Мав індивідуальні виставки, зокрема в Нью-Йорку в галереї Гаррінгтон при Домі скульптури, що називалася «Світ Петра Капшученка». Скульптор П. Капшученко опанував техніку виробів з порцеляни і монументального мистецтва. Запроектував і виконав у граніті та бронзі два пам’ятники, які принесли йому відомість і славу серед усіх українців світу. Перший – пам’ятник Бл. Митрополитові Василеві Липківському, поставлений у 1983 році біля церкви св. Андрія Первозванного в Бавнд-Бруці. Другий - пам’ятник княгині Ользі, урочисто відкрито у Бавнд-Бруці в 1987 р., в день, коли Українська православна Церква в США святкувала тисячоліття християнства в Україні.

 Петро Капшученко у Національному музеї Тараса Шевченка. 1996 р.

 

Петро Капшученко, скульптор, знайний в Америці, через кілька десятків років відвідав Україну, яку залишив в період 2-ї світової війни. Народився 27 вересня 1915 р. в Сухачівці – селі, що з часом злилося з містом Дніпром. Мистецьку освіту здобув у м. Дніпропетровську, де в 1940 р. закінчив художнє училище (відділ скульптури). Працював у скульптурі та театральній декорації. Від 1943 до 1945 року перебував на примусових важких працях в Німеччині, з 1945 до 1949 р. - у таборі «переміщених осіб». В 1949 році виїхав до Аргентини, де проживав до 1963 р. Потім переїхав до США. В Америці бере участь у численних збірних мистецьких виставках. Мав індивідуальні виставки, зокрема в Нью-Йорку в галереї Гаррінгтон при Домі скульптури, що називалася «Світ Петра Капшученка». Скульптор П. Капшученко опанував техніку виробів з порцеляни і монументального мистецтва. Запроектував і виконав у граніті та бронзі два пам’ятники, які принесли йому відомість і славу серед усіх українців світу. Перший – пам’ятник Бл. Митрополитові Василеві Липківському, поставлений у 1983 році біля церкви св. Андрія Первозванного в Бавнд-Бруці. Другий - пам’ятник княгині Ользі, урочисто відкрито у Бавнд-Бруці в 1987 р., в день, коли Українська православна Церква в США святкувала тисячоліття християнства в Україні.

 

П. Капшученко в Музеї гетьманства. 1998 р.

 

 
Пам’ятник Великій княгині Ользі в Бавнд Бруці.   Пам’ятник Митрополиту Василю Липківському в Бавнд Бруці.

 

В серпні 1996 року відбулася перша зустріч широкого українського загалу з виставкою творів Петра Капшученка в місті Києві в Музеї Великого Кобзаря. Всі твори експоновані на виставці в Державному музеї Тараса Шевченка були подаровані Україні різним музеям.

 

 
Скульптура. Спогади. З колекції Музею гетьманства.   Петро Капшученко, Левко Лукяненко, Василь Бородай (в центрі). 1996 р.

 

До сьомої річниці Незалежності України, у серпні 1998 року в Києві відкрилася нова виставка Петра Капшученка у Музеї гетьманства на Подолі. Організатором відкриття була Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, яку очолював п. Олександр Федорук. На відкритті виставки особливо зворушливою була зустріч з відомим українським скульптором Василем Бородаєм, земляком з Дніпропетровщини, з яким Петро Капшученко разом навчався в художньому училищі. Тут згадали молодість, сльози радості і смутку. Виставка в нашому Музеї принесла дарунки від скульптора багатьом музеям України. У фондах Музею гетьманства зберігаються три роботи митця.

 

Скульптура Гетьман Іван Мазепа. З колекції Музею гетьманства.