Мирослава Павлишин 29.06.2020

 

Павло Павлюк – ватажок козацького повстання 1637 року. Його справжнє прізвище - Бут. Рік народження - невідомий, рік смерті – 1638. Він багато років брав участь у козацьких походах проти турків і татар. Під час виступу запорожців і зруйнування Козацької фортеці у 1635 році Павлюка разом з Іваном Сулимою схопили і відправили до Варшави. Сулиму стратили як ворога Речі Посполитої, Павлюку ж пощастило більше. Існують різні версії щодо скасування його смертного вироку. Ймовірно, шляхетський уряд вирішив в майбутньому використати Павлюка для придушення визвольного руху в Україні.

У 1637 році його обрали гетьманом на Січі. Павлюк очолив повстанське військо. Виступивши із Запоріжжя на «волость», козаки стратили старшого реєстру Саву Кононовича та інших старшин, бо ті не погоджувалися підтримати їх у протидії урядовим силам. Павлюк швидко здобув чимало міст на Подніпров’ї, що зумовило розгортання широкого повстанського руху. Вирішальна битва із коронним військом відбулася поблизу села Кумейки на Черкащині 16 грудня 1637 року. Бій був жорстоким, повстанці зазнали поразки і відійшли південніше за Черкаси. У містечку Боровиці Павлюк організував новий укріплений табір з надією здобути підтримку народних месників Лівобережжя. Однак карателі блокували підходи до табору і відрізали шлях до Дніпра. Коронний гетьман Стефан Потоцький запропонував розпочати переговори. Після тривалих суперечок козаки умовили Павлюка погодитись на зустріч з урядовими комісарами. Ватажка повстанців по-зрадницьки схопили, знову відвезли до Варшави, де невдовзі його стратили.

 

 
"Павло Павлюк - отаман козацького повстання 1637 року." Авт. Василь Масютин. d=100 см.   "Павло Павлюк - отаман козацького повстання 1637 року." Сучасний відлив з бронзи. d=96 см.