Тетяна Ляпіна 24.03.2021

 

У 2002 р. істориком Іваном Бутичем видана перша частина наказових документів Івана Мазепи – «Універсали Івана Мазепи. 1687-1709». Згодом, у 2006 р. побачила світ друга частина цієї книги.

Музей гетьманства тісно пов’язаний з родиною Бутичів: Іваном Лукичем та Марією Іванівною. Іван Лукич (1919-2007) – історик, патріарх української архівістики, відомий фахівець із проблем археографії, архівознавства та видавничої діяльності. Марія Іванівна (1930-2013) – історик-архівіст, палеограф. Подружжя Бутичів часто бували на виставках, вечорах, конференціях в Музеї гетьманства.

Усе, що видавав І.Бутич, стосувалося ключових проблем української історії ранньомодерного й модерного часу: козацька історія, Запорозька Січ, дипломатарій гетьманів, Кирило-Мефодіївське братство, щоденник О.Кістяківського – літопис київської Старої громади, документи М.Драгоманова тощо.

Іван Лукич Бутич був людиною довіри серед істориків. Не випадково найталановитіший учень М.Грушевського Іван Крип’якевич заповів родині саме Івана Бутича призначити по своїй смерті розпорядником його величезного архіву. У цьому архіві І.Бутич неодноразово працював, зокрема й над документами Б.Хмельницького. Фондова збірка Музею гетьманства поповнилася книгою «Документи Богдана Хмельницького», упорядниками якої були І.Крип’якевич і І.Бутич. «Документами Богдана Хмельницького» започатковано оприлюднення дипломатарію українських гетьманів. Видати цю серію в УРСР було неможливо, але в пострадянський період така можливість з’явилася і світло денне побачили чотири томи збірок універсалів від Б.Хмельницького до І.Мазепи.

В 1990-ті роки Іван Лукич передав Музею папку зі своїми рукописами, які він використовував при виданні 2-го тому «Документів Богдана Хмельницького».

З другої половини 1990-х рр. Іван Бутич займався підготовкою до публікації універсалів українських гетьманів у серії «Матеріали до українського дипломатарію». 1998 р. вийшов друком перший випуск цієї серії під назвою «Універсали Богдана Хмельницького. 1948-1657». У цій серії підготував до друку збірник документів «Універсали українських гетьманів – від Івана Виговського до Івана Самойловича. 1657-1687».

Шляхетність Івана Лукича стала легендою Музею гетьманства. Кожна книга, написана ним, коли виходила з друку, була привезена молодим аспірантом, який щоразу відчиняв дипломат і клав на стіл книгу з автографом Івана Лукича.

7 травня 2008 року в Музеї гетьманства відбувся вечір пам’яті І.Л.Бутича, на якому  презентовано книгу «Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729-1730», упорядником якої був І.Бутич. Коли ця книга знаходилася вже у видавництві, видатного історика-архівіста не стало. Після смерті Івана Лукича Марія Іванівна описувала його приватний архів, щоб здати на державне зберігання. Нею підготовлено брошури «Іван Лукич Бутич. До 80-річчя від дня народження та 50-ї річниці наукової діяльності. Біобібліографія» (1999), «Іван Лукич Бутич ( 21.09.1919-09.05.2007). Біобібліографія» (2011).

Родина Івана Лукича та Марії Іванівни передала в Музей гетьманства чимало книг з власної бібліотеки, зокрема: І.Борщак, Р.Мартель «Іван Мазепа», А.Яковлів «Договір Б.Хмельницького з Москвою 1654», Л.Винар «Андрій Войнаровський», В.Січинський «Іван Мазепа людина і меценат», Р.Млиновецький «Гетьман Мазепа в світлі фактів і в дзеркалі «історій», І.Крип’якевич «Історія козаччини» та ін.

Це були люди високої порядності, честі, величезної працездатності, щирими друзями Музею гетьманства.

 

         

Іван Лукич Бутич. Родина Бутичів в Музеї гетьманства.