Тетяна Ляпіна 31.03.2021

 

Лідія Антонівна Пономаренко (16.02.1922 — 03.03.2013)


визнаний і шанований фахівець з багатьох питань минулого українського народу, історичної картографії, пам’яткознавства, краєзнавства другої половини XX – початку XXI століття.

Народилася Лідія Антонівна у місті Алчевську Луганської області в родині службовця. Освіту здобула в Московському інституті інженерів геодезії, аерофотозйомки і картографії, відділення аерофотогеодезії та Томському індустріальному інституті на геологорозвідувальному факультеті. У 1950-1953 рр. Лідія Антонівна – дільничий маркшейдер на шахті №7 тресту «Несвітайантрацит» (м. Новошахтинськ Ростовської області). Незабаром викладач геодезії, геології, маркшейдерської справи в Кадієвському гірничому технікумі.

З 1959 року Лідія Антонівна пов’язала своє життя та діяльність з Києвом. Працювала в науково-дослідному секторі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка,  різних проєктних організаціях.

Історія України стала чи не найулюбленішою темою Лідії Антонівни. З 1967 року почала активно друкуватись у науково-популярних і фахових виданнях. Рукопис її  кандидатської дисертації «Плани та описи Києва середини XVII-XIX ст.». Значну частину її досліджень оприлюднено через публікації, які нараховують близько 350 науково-популярних та наукових праць. Її науковим пошукам сприяло знання іноземних мов: польської, болгарської, англійської. Особливо плідно вона працювала, перебуваючи в Інституті історії АН УРСР (1970-1982), Центрі пам’яткознавства НАН України і Товариства охорони пам’яток історії і культури (з 1992р.). Тривалий період була Головою Київської секції пам’яток науки і техніки Українського товариства охорони пам’яток науки і техніки, членом комісії з найменувань при Київській міськдержадміністрації, позаштатним автором газети «Хрещатик». Саме в «Хрещатику» нею опубліковано кілька десятків статей про різні історичні місця, вулиці, провулки, про забудову нових мікрорайонів. Перечитуючи сторінки цієї газети, одержуємо цінну інформацію про вулиці Паньківську, Стрілецьку, Тарасівську, Микільсько-Ботанічну, Афанасівську; про палаци Жовтневий, Багрянів та інші визначні місця столиці України.

Гортаючи сторінки журналів «Україна», «Український історичний журнал», «Геодезія и картографія», «Поділ і ми», «Янус. Нерухомість», «Посвіт», «Вісник геодезії та картографії», «Бібліотечний вісник», «Вісник українського товариства охорони пам’яток історії та культури», «Київська старовина», «Архіви України» та інші, неодмінно зустрінешся зі статтями Лідії Антонівни про історичне минуле України, Києва, його вулиць, парків, скверів, музеїв…

Лідія Антонівна приймала безпосередню участь у підготовці енциклопедичних довідників «Київ» (1981 рік) та «Вулиці Києва» (1995 рік).

Праці Лідії Антонівни, фотографії, листівки з її особистого архіву зберігаються в фондах Музею гетьманства.

3 квітня 2014 року в Музеї гетьманства відбувся вечір пам’яті Лідії Пономаренко. Віддати данину поваги та любові людині, яка присвятила своє життя науці і місту Києву, прийшли відомі києвознавці Д. В. Малаков і М. Б. Кальницький, заслужений архітектор України В. Ф. Отченашко, директор Центру пам’яткознавства НАН України і Утопік О. М. Титова, колишні співробітники Музею гетьманства І. В. Голобуцький, Л. В. Андрієвська, науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Т. І. Шовкопляс та інші.

Плідна праця Лідії Антонівни Пономаренко, глибина її знань, принциповість у наукових дослідженнях є прикладом патріотичного служіння Україні та заслуговує на щиру повагу і вдячність.

 

Вечір пам'яті Лідії Пономаренко. Директор Музею гетьманства Галина Іванівна Ярова. 2013 р.

 

Вечір пам'яті Лідії Пономаренко. Дмитро Васильович Малаков, Віталій Федорович Отченашко.
Музей гетьманства, 2013 р.

 

Вечір пам'яті Лідії Пономаренко, Музей гетьманства, 2013 р.

 

Вечір пам'яті Лідії Пономаренко, Музей гетьманства, 2013 р.