Тетяна Ляпіна 17.04.2020

 

Софійський собор у 1846 році (малюнок Михайла Сажина). Дзвіниця ще триярусна.

 

Після десятиріч Руїни настала та велика доба в історії України, яку пов’язують з іменем гетьмана Івана Мазепи. В Україні, як і скрізь в Європі, запанував стиль бароко. Українському бароко притаманні святковість, життєствердний характер. Барокові споруди часів Мазепи були настільки численними й виразними, що навіть виникла назва «мазепинське (або козацьке) бароко».

 

Софійський собор. Сучасний вигляд.

 

Мотиви Мазепиної доби читаються в барокових формах перебудованого екстер’єру собору. Над Софією велично здіймаються позолочені грушовидні гранчасті бані, фасади прикрашають вигадливі фронтони й багате примхливе ліплення. За часів Мазепи розпочалося будівництво кам’яних монастирських споруд. Одночасно з відбудовою Софійського собору його подвір’я оточують високим муром, у якому було два входи – з боку Софійського майдану сюди вела монументальна триярусна дзвіниця, а з боку сучасної вулиці Володимирської – південна в’їзна вежа. Великий ошатний дзвін Тріумфальної дзвіниці вагою 13 тонн, відлитий у 1705 році київським майстром Опанасом Петровичем, носив ім’я свого замовника – «Мазепа» (цей дзвін зберігся у дзвіниці донині). Саме зусиллями Мазепи київська Софія набула вигляду, який має сьогодні.

 

Дзвін Софії Київської. Виготовлений коштом Мазепи.