Тетяна Ляпіна 26.04.2020

 

 

Кінець XVII – початок XVIII століття ознаменувалися розквітом культури й мистецтва Гетьманщини.
Саме за часів Івана Степановича Мазепи і завдяки його постійній турботі та фінансовій підтримці Києво-Могилянська академія досягає свого розквіту. Уже в 1693 році Мазепа дістає від Петра і Іоанна грамоту, що офіційно дозволила викладати в стінах колегіуму філософію та богослов’я, в тому числі грецькою та латинською мовами. Києво-Могилянський колегіум юридично був визнаний академією. В своїх універсалах Мазепа дарував села Братському монастирю (до якого належала академія). Із гетьманської казни академії щорічно виділялося 200 карбованців. На гроші Івана Мазепи були придбані та подаровані бібліотеці книги і рідкісні рукописи, засновані стипендії. Гетьман особисто бував у своїй Alma Mater, відвідував лекції та частенько вступав у вчені дискурси латиною.

 


У стінах академії у цей період навчалося більше 2000 студентів. Повний курс навчання тривав 12 років. Сюди входили класи граматики, поетики, риторики, філософії та богослов’я. В академії викладали грецьку, польську, німецьку, французьку, єврейську та російську мови, історію і географію, математику (включно з алгеброю і геометрією), фізику, гідростатику, гідравліку, цивільну і церковну архітектуру, механіку, музику і нотний спів, малювання, вище красномовство, економіку і медицину. Професорський склад очолювали Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Варлаам Ясинський. Зі стін академії вийшли майбутні гетьмани Пилип Орлик і Павло Полуботок.

 


В 1693 році на гроші гетьмана почалося будівництво нової кам’яної Богоявленської церкви, що замінила дерев’яну. На початку XVIII століття в ужиток входить назва Могило-Мазепинська академія, що використовувалася в офіційних документах. Староакадемічний (Мазепин) корпус, закладений 1703 р. Іваном Мазепою – перша будівля, побудована в Україні для цілей вищої освіти, чиє призначення не змінилось. Будівля є символом Національного університету «Києво-Могилянська академія».