Мирослава Павлишин 13.06.2020

На цій медалі Василь Масютин зобразив гетьмана, який спромігся узаконити Військо Запорозьке, - Богдана Ружинського.

Богдан Ружинський (р.н. невідомий – 1576) – козацький політичний і військовий діяч, князь, гетьман реєстрового козацького війська. Народився у місті Ружин Володимирського повіту Волинського воєводства. Походив з українсько-польського роду Ружинських, нащадок литовського князя Гедиміна. Був начальником польської козацької міліції та відомий низовим козакам під простим прізвиськом Богданко.

Гетьманом обраний у 1575 році, після загибелі гетьмана Івана Свирговського. Цього року зорганізував захисний вдалий похід проти татар, які вирушили на Поділля. Після цієї успішної операції Богданко послав до нового короля Польщі Стефана Баторія прохання, щоб той узаконив існування Війська Запорозького як законного війська Речі Посполитої та його права. Стефан Баторій визнав козацьку силу та 20 серпня 1576 року видав Універсал, яким ствердив за Військом Запорозьким усі володіння, які козаки відвоювали у татар. Чутки про нового козацького командира дійшли до Москви. Московський цар Іван ІV Грозний у 1575 році попросив виступити проти татар, які напали на Московщину і вчинили страшні пожежі, захопили 35 тис. бранців. Козаки погодилися.

У 1576 році за наказом Стефана Баторія Ружинський вирушив у похід проти Османської імперії, пройшов Анатолію, вийшов до Синопа і Трапезунда, де рушив до Стамбула. Після, переправившись на інший берег Константинопольської протоки, увійшов до Молдови та розгромив місто Кілію.

Серед заслуг Богдана Ружинського перед козацтвом – створення Корсунського, Черкаського, Чигиринського, Миргородського та Умансько-Полтавського козацьких реєстрових полків, які, за своєю суттю, стали основою регулярного українського війська.

Загинув під час облоги турецької фортеці Аслам у пониззі Дніпра, яка закривала запорожцям вихід у Чорне море.

(Далі буде...)