Людмила Бевз 19.02.2021

 

19 лютого - день державного герба України.

 

Державний герб України. Один з атрибутів нашої незалежності – поряд із прапором, гімном, мовою, військом. Простий і водночас складний. Оригінальний в оформленні – і загадковий у символіці, пояснень якої на сьогоднішній день існують якщо не сотні, то принаймні десятки. Від наукових – тлумачень цього символу як зображень князівського жезла, корогви, списа, сокола, що кидається на здобич, – до поетико-романтичних, як-от запропоноване поетом Василем Пачовським трактування українського герба як слова «воля». Питання про «пояснення тризуба» (як назвав свою науково-популярну працю український археолог у тогочасній Чехословаччині О.Пастернак), мабуть, залишиться дискусійним уже навіки. Так само, як і назва цього знаку: від традиційного «тризуба» – до запропонованих уже публіцистами 1990-х років «трійці», «трикути», «трисуття»… Проте не це видається тут найголовнішим. Найголовніше – в іншому: чому саме цей, здавалося б, «архаїчний» символ усе ж таки став державним гербом модерної, сучасної України, випередивши такі традиційні емблеми, як-от «Архангел Михаїл» (герб Київської землі XV – XIX ст.), «Руський лев» (герб Галицької Русі XIV – XVIII ст.) або «козак із самопалом» (герб Війська Запорозького і Гетьманщини XVI – XVIII ст.)? Адже ще в 1911 р., під час дискусії про державний герб України, що розгорнулась на сторінках львівської газети «Діло» (до речі, за участю відомих істориків К.Широцького, С.Томашівського, І.Крип’якевича), про «тризуб» навіть не йшлося?

 

Часто доводиться чути, що ініціатором обрання саме «тризуба» як герба модерної України став голова Української Центральної Ради – славетний історик М.Грушевський. Це – як ми можемо сказати нині – водночас «так і не так». Влітку 1917 р., коли серед членів УЦР поновилася дискусія про герб «нової України», М.Грушевський у своїх рекомендаціях і справді згадав «знак старої Київської держави Володимира Великого», однак лише як один з можливих побічних, другорядних символів, що мали б супроводжувати основну емблему (нею М.Грушевський, як відомо, бачив або вензель «УНР», або тридцять зірок – за кількістю земель республіки, або «золотий плуг на синьому тлі»). Проте вже в лютому 1918 р. УЦР одностайно приймає за герб Української Народної Республіки саме «тризуб». І тепер той самий М.Грушевський, який раніше волів, щоб герб «нової України» не символізував собою «відродження старовини» (на жаль, тогочасна УЦР, за влучним висловом Н.Полонської-Василенко, «боялася забруднити свою соціалістичну чистоту»), тепер уже обстоював саме «тризуб» як емблему суто національну, «питоменну, ні від кого не запозичену». Що ж сталося за цей час?

 

 

І ось тут на сцені з’являється постать митця, який першим у тогочасній Україні звернув увагу на стародавній символ князівської державності. Це – славнозвісний Георгій Нарбут, якому наприкінці 1917 р. було доручено розробити ескіз першого грошового знаку УНР – банкноти номіналом 100 карбованців. До нестями закоханий в історію, Г.Нарбут вирішив прикрасити банкноту елементом оформлення найдавніших власних грошових знаків на території України – монет Київської княжої держави X – XI ст. Таємничий «тризуб», талановито відтворений графіком, уже найближчим часом став популярним серед українських патріотичних кіл символом. І тому двома місяцями пізніше, коли після прийняття Четвертого універсалу УЦР і підписання Брестської мирної угоди знову актуалізувалось питання про державний герб, ні в М.Грушевського, ні в УЦР вагань та сумнівів не виникло. Саме «знак старої Київської держави» в оригінальному графічному оформленні В.Кричевського (до речі, давнього співробітника М.Грушевського в оформленні видань з історії України) нарешті набув офіційного статусу державного герба.

Тому, згадуючи про ці події, віддаваймо щороку шану трьом українським діячам, які відродили для вжитку в модерній Україні стародавній символ її колишнього княжого суверенітету: історику М.Грушевському і двом митцям-графікам – Г.Нарбуту та В.Кричевському. Саме їм належить порівну розділити славу творців національно-державного герба сучасної України.