Мирослава Павлишин 18.06.2021

 

Відомі петриківські майстрині Надія Шулик (1922 р.н.) та Ганна Ісаєва (1912 р.н.) - корифеї петриківського розпису.

 

Уже багато років Музей гетьманства підтримує дружні стосунки з відомими майстрами петриківського розпису з с. Петриківки Дніпропетровської області. Неодноразово в стінах музею проходили виставки петриківського розпису Галини Назаренко, Валентини Панко, Валентини Міненко, Вікторії Тимошенко і Валентини Хоменко, Олени Ярмолюк. Популярність виставок та майстер-класів, що проводились художницями, приваблювали до музею киян, особливо поціновувачів цього виду мистецтва. Так музей подружився з колекціонером петриківського розпису, Васильєвим Василем Васильовичем, уродженцем міста Біла Церква. У 2015 році, після однієї з виставок петриківських художниць, Василь Васильович завітав до нашого музею з подарунками зі своєї приватної колекції. Це малюнки та предмети декоративно-прикладного мистецтва, фото корифеїв петриківського розпису Надії Шулик та Ганни Ісаєвої, поштова листівка «Козаки. Національні герої» і поштовий конверт «Провідники козацьких повстань». Загалом протягом двох років Василь Васильович передав до музею 36 предметів. Цей приємний дарунок доповнив фондову збірку і став початком створення музейної колекції петриківського розпису разом з подарованими творами Галини Назаренко, Вікторії Тимошенко і Валентини Хоменко та Олени Ярмолюк.

Свою збірку Василь Васильєв почав формувати з декількох розписів на папері і тарілки «Півник» куплених в Дніпропетровську під час навчання в хіміко-технологічному інституті в 1967-1972 роках. Оформлювати приватну колекцію розпочав з виходом на пенсію у 2000 році. З 2005 року часто виставляє свою колекцію для публічного показу та ділиться нею з музеями.

Ми щиро вдячні Василю Васильєву, за його щедрий дарунок. Також велике спасибі петриківським майстриням за подаровані їхні твори.

Дослідники петриківського малювання Наталія Глухенька і Федір Панко вважають, що петриківський розпис наслідує традиції орнаментики поширеної в побуті козаків Запорозької Січі. Ба більше, селище Петриківка прямо пов'язане з козацтвом. За часів Нової Січі Петриківка входила до Самарської паланки, а в 1766–1775 роках була у Протовчанській паланці. У 1772 році до петриківської слободи перенесли з Курилівки (одного з зимівників останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського) дерев'яну церкву на честь Георгія Побідоносця. Цю подію деякі історики називають датою заснування Петриківки і пов'язують із затопленням прибережної Курилівки, яке змусило мешканців переселятися у слободу Петриківку і Єлисаветівку. За іншою версією тут був хутір козака Петрика, від чого й походить назва села. З часу повалення Запорозької Січі Петриківка ніколи не знала кріпацтва — їй було надано статус казенної слободи. На сьогодні у Петриківці збереглася Церква Різдва Богородиці, побудовою якої опікувався сам Петро Калнишевський ще в 1772 році.

 

Майстер-клас з петриківського розпису в Музеї гетьманства проводить майстриня з Петриківки Галина Назаренко.

 

Петриківська майстриня Валентина Міленко на відкритті своєї виставки в Музеї гетьманства.

 

Васильєв Василь Васильович - колекціонер петриківського розпису.

 

Виставка петриківського розпису Валентини Панко і Галини Назаренко в Музеї гетьманства.

 

Фрагмент виставки петриківського розпису Олени Ярмолюк.

 

      

Малюнок "Букет", 1994 р. авт. Соколенко В.І.

Писанка декоративна на підставці, 2015 р. Ніздрань Ю.М.

 

     

Таріль (таця) «Петриківка-Києву», 1974 р. авт. Гордєєва Ніна Ксенофонтівна (рідна сестра Марфи Тимченко).

Афіша родинної виставки петриківських майстринь Валентини Хоменко і Вікторії Тимошенко.