Тетяна Ляпіна 04.08.2021
Андрій Кирилович Розумовський.
Рід Розумовських продовжили діти гетьмана Кирила Григоровича, троє з яких стали всесвітньовідомими. Олексій – сенатор, міністр освіти, сприяв відкриттю навчальних закладів, зокрема і в Україні. Андрій став дипломатом, був російським послом в Австро-Угорській імперії. Він поставив свій підпис під договором, який свідчив про поразку Наполеона. Молодший син Григорій – відомий вчений-геолог, надзвичайно освічена людина, на якого сильний вплив справила філософія Григорія Сковороди.
1752 року у щасливій родині Кирила Григоровича та Катерини Іванівни народжується син Андрій, улюблена дитина батька-гетьмана. Всіх дітей любив Кирило Григорович без винятку, всі вони отримали гарну освіту, виховання, але Андрій був йому найближчим.
Андрій Кирилович Розумовський отримав освіту під батьківською опікою в Петербурзі. Потім Андрій слухав лекції в Страсбурзькому університеті. У 17 років він вже був на військовій службі. З 1769 по 1775 рік служив на флоті, брав участь у російсько-турецькій війні (1768-1774), зокрема у знаменитому Чесменському морському бою. Згодом Андрія відправили на придворну службу. Цариця Катерина II призначає юного Розумовського послом до Неаполітанського королівства. Потім служив дипломатом в Копенгагені та Стокгольмі. У 1790 році Катерина II призначає Андрія Кириловича повноважним послом до угоро-богемського короля у Відень. Але не всі дії дипломата отримували схвалення на берегах Неви. Після невдалого італійського військового походу цар Павло I наказав Андрію Розумовському залишити Відень і жити в колишній гетьманській резиденції батька. В Батурині Андрій займався маєтками батька, його суконною мануфактурою. Робив замовлення для завезення в Батурин станків, нових технологій, відкрив фарбувальний цех.
Згодом Андрія Кириловича призначили сенатором, а в 1801 році новий імператор Олександр I поновив його повноваження посла у Відні.
Царський посланець поселився в одному з мальовничих передмість Відня. Збудував собі вишуканий палац. Тут також була розкішна бібліотека, єдина за рідкістю зібраних у ній видань, рукописів. Перед палацом була спланована красива площа, вздовж парку витягнулась пряма вулиця, а через р. Дунай перекинутий красивий міст. Ця вулиця до сьогодні носить ім’я графа Розумовського.
Палац Розумовського (Відень, Ландштрассе).
Російський дипломат відчував шалену пристрасть до музики, був тонким її знавцем. Важко сказати, чому він більше віддавав сил – дотриманню інтересів Російської імперії при Австрійському дворі, чи музиці. У кінці 18-го на початку 19-го ст. розвиток музики у столиці Австрії досяг своєї вершини. Андрію Розумовському випало велике щастя особисто знати Моцарта, Гайдна та бути в близьких, дружніх стосунках з Бетховеном. Саме Андрій Розумовський побачив в Моцарті великого генія, коли останній животів у злиднях, забутий і не визнаний співвітчизниками. Розумовський піклувався, щоб Вольфганг переїхав до Росії, пропонуючи Григорію Потьомкіну, князю Таврійському, виписати «першого клавесиніста» і одного з наймайстерніших композиторів Німеччини на ім’я Моцарт. Але Моцарт помирає, так і не відвідавши Росії.
Вольфганг Амадей Моцарт.
Франц Йозеф Гайдн.
Андрія Кириловича пов’язували узи довгої дружби із Йозефом Гайдном, який завжди прислухався до думки освіченого російського дипломата. Гайдн проводив довгі вечори з Розумовським, оповідаючи йому сокровенні мрії своїх квартетів, сонат, симфоній. Все, про що вони говорили, Розумовський пізніше передав молодому Бетховену і через це мав немалий вплив на музичний розвиток німецького композитора. Перше знайомство дипломата і піаніста відбулося у будинку князя Карла Ліхновського. Молодий музикант сподобався російському дипломату і незабаром він став своєю людиною у його будинку. Людвіг ван Бетховен присвятив Андрію Розумовському П’яту та Шосту симфонії, а також три струнні квартети, що отримали назву квартетів Розумовського.
Людвіг ван Бетховен.
Після розгрому Наполеонівської імперії у вересні 1814 року зібрався Віденський конгрес. Головою російської делегації (першим послом) на конгресі був Андрій Кирилович Розумовський. Він підписав від імені Росії всі пов’язані з ним дипломатичні акти. За участь у Віденському конгресі російському послу графу Андрію Кириловичу Розумовському було присвоєно титул «Світлійшого князя». З 1819 р. Андрій залишає дипломатичну і політичну діяльність.
11 вересня 1836 року у Відні перестало битися серце людини, яка зробила вагомий внесок як дипломат, так і шанувальник музики в долю багатьох європейських держав.
Палац Кирила Розумовського (Батурин).
